Підступи до Фолкнера

Цього разу у свою літню відпустку читатиму Вільяма Фолкнера.

Звичайно, дещо Фолкнера я читала й раніше. Було у мене кілька підступів до цього чи не найвидатнішого американського письменника. Думаю, таки найвидатнішого. Про свої враження загальні напишу, можливо, пізніше. Читатиму, звичайно, й російські переклади, бо українською Фолкнера перекладено небагато. Гарний переклад "Світла у серпні" Олега Короля.

Фолкнер вражає навалою персонажів і навалою речень, в яких сплітається минуле і майбутнє, реальне і вигадане. Сам письменник вважав, що кожна людина в цей момент, зокрема той, коли він про неї пише -- це минуле усіх її предків, тисяч голосів+майбутнє. Нині в Україні перекладено вже Шервуда Андерсона, який був хрещеним батьком Фолкнера у літературі. Це Андерсон начебто сказав Вільяму, що той -- сільський парубок, але не в цьому річ, бо пишучи й про той клаптик землі, що не більший за поштову марку, він зможе сказати багато, бо цей клаптик -- теж Америка. Так і народилася Йокнапатофа, реальний Лафаєтт (штат Міссісіпі).

айулюбленіша думка Фолкнера -- людина завжди вистоїть, вона витримає найжорстокіші випробування. Улюблена тема Фолкнера -- історія, що завжди залежить від сприйняття. Рабовласницький Південь і його примарна гармонія у Фолкнера дуже нагадують примарну гармонію нашої Гетьманщини. Цікаво, що в армії конфедератів посади полковників були виборними, як і у наших козаків. Прадід Вільяма був таким полковником, якого змістили з поса...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике