Могила чиновника на монастирському цвинтарі

Міського голову поховали на території монастиря. Все б нічого: така традиція — ховати ктиторів-благодійників біля церкви — існувала в нашому народі завжди.

За одного «але», яке все переінакшує: монастир є національною пам’яткою культури і архітектури, де розміщено кілька споруд, які є архітектурною і культурною спадщиною нашого народу. Плюс тут діє монастир УПЦ — церкви, канонічної з Московським патріархатом, тобто підпорядкованої Російській православній церкві (далі — УПЦ МП), який ховає своїх померлих монахів та послушників тут же, на доволі обмеженій території, бо розташована вона в межах міста..

Йдеться про Новгород-Сіверський Спасо-Преображенський монастир, в якому також розміщено єдиний в Україні Музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім».

А поховали на території монастиря міського голову Олега Бондаренка. Нам невідомі його благодіяння для московської церкви (віримо, що вони були, та не про них мова). Залишимо осторонь з поваги до померлого і ті кричущі обставини, що його ховали у відкритій труні, а відомо, що помер внаслідок згубної дії короновірусу (знаючи про запалення легень, він до останнього проводив передвиборчу кампанію на посаду міського голови, переміг, і зразу ж помер). Мова про інше — доволі обмежена площа монастиря як туристичного об’єкта, розташованого в межах міста, чи не стане з часом закритою для відвідувачів, котрі мусять спотикатися об сучасні могилки вже сьогодні, щоб підійти, скажімо, до будинку ігумена?
<...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике