Українська російська імперія

Трагедія малоросійства в тому, що вони 300 років билися за контроль над ресурсами імперії з іншими конкурентними етнічними корпораціями, то вигравали, як за Єлизавети, то вчисту програвали німцям, як за Катерини, доклалися до всіх здобутків і завоювань імперії які приписали собі росіяни (від штурму Ізмаїла і аж до генерал-губернаторства на Камчатці), воювали з українствующею опозицією автономістського українського проекту, яка почалася з "Історії русів", аж до проголошення паралельної держави в Харкові (на Київ наступав Антонов-Овсієнко, а не німець якийсь), перемогли, до речі, партію німців на хвилі патріотичного піднесення І світової, але їхнє місце тут же заповнили євреї, яких раніше в політику не пускали, пережили грузинський терористичний ексцес і ІІ світову - і очолили таки імперію остаточно.

Так, починаючи від Хрущова, усі правителі СРСР, аж до Горбачова - каліровані малороси, члени малороської мафії, хоча Брежнєва певний час і маскували під молдованина. Але так, розквіт імперії, про який так плачуть совкодрочери: Ура Юра в космосі, паспорти для селян і самий вкусний пломбір - сталися саме під керівництвом малоросів, що спиралися на українські кадри й ресурси - Хрущова, Брежнєва, Горбачова (запишемо Ставропілля до таємних українців).

Але їх же досвід показав, що розвиток тієї імперії міг відбуватися тільки шляхом визискування українських ресурсів. Це ще Безбородько зрозумів, саме Україну обкладаючи новими податками, щоб закрити мільйонні дірки...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике