Наші бої за історію: Юрій Лисянський

Ми вже писали нещодавно про те, як ватні ресурси "русскаго міра" звернули увагу на нашу діяльність та саркастично висміяли "спроби хохлів" відібрати у московитів "славу і гордасть русскаго флота" - українського навколосвітнього мореплавця Юрія Лисянського. Мовляв, ніякий він не український, бо України тоді не було, а "малорос", "завоєватєль Фінляндії" і взагалі - "служитєль єдіному отєчєству"! Не пройшло й півроку з того часу, і ось нам прилетіло з іншого, на цей раз доморощеного "патріотичного" табору...

У березні низка фб-сторінок розмістила матеріали про Лисянського з нагоди дня його пам"яті, і у стрічці посипалися обурливі "патріотичні" коменти. Усі привести не можу просто фізично, але деякі можна побачити у скріншотах нижче... Ідея та риторика така: "Навіщо ви носитеся з тим Лисянським! Малорос, російський імперський служака без національної самоідентифікації, колоніальний завойовник та зрадник України, бо жодного острова не назвав іменем "неньки"!" І взагалі, мовляв, можна обійтися "без усіх отих розумовських, гамалій та безбородьків", які є "символами російського колоніалізму"...

Нехай тепер наші соціологи та політологи пояснять, чому це наші "крайньо праві" настільки "крайньо ліві", що співають з одного нотного аркушу з проросійськими ватніками? Совпаденіє?...

А я відповім коротко. Що ж, панове... Мій вчитель історії колись любив повторювати: "Історик повинен мислити історично". Поясню. Діяльність Юрія Лисянського ми повинні розг...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике