Український селянин у протистоянні між «червоними» та «білими» (за судовою справою батуринця Петра Андріяки)

Життєві історії людей у переломні епохи викликають особливий інтерес. Зміна влади приносить нові стандарти та правові норми життя, іншу ідеологію. Як на це реагувала пересічна людина? Пролити світло на це допомагають архіви більшовицьких репресивних органів.

У статті пропонуємо розглянути судову справу уродженця м. Батурин Петра Тимофійовича Андріяки, що датована 1921 – 1922 роками – часом утвердження в Україні радянської влади. Справа зберігається у Державному архіві Чернігівської області у фонді репресивного судового органу більшовиків – Чернігівського губернського революційного трибуналу (діяв у 1919 – 1923 рр.). З документу дізнаємось, що Петро Андріяка народився у містечку Батурин Конотопського повіту Чернігівської губернії у 1900 році. Безпартійний, за професією швець. Сім’я на день арешту складалась з 55-річної матері, Ксенії Зінов’ївни, старших братів Олексія, Платона, Григорія та сестри Тетяни.

Затримання Петра Андріяки відбулось 14 жовтня 1921 р. у приміщенні батуринського театру. Звинувачений у службі у військах Денікіна. Після арешту утримувався під вартою при комендатурі Чернігівського губернського відділу Всеукраїнської надзвичайної комісії (ВУНК) у м. Конотоп.

Свідчення проти Петра Андріяки дали 25-річний начальник 2-го району Конотопської міліції Іларіон Бєліченко та більшовик Михайло Слободкін, який проживав у Конотопі. Вони засвідчили, що затриманий перебував на службі у військах Денікіна, та був ініціатором розстрілу д...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике