СССР здох коло її черевичків

З етнічної точки зору подружжя Горбачових (зрештою не Ґорбунових же) було більш українським, ніж родини президентів Кучми, Ющенка чи Порошенка. Ба більше, діди/прадіди і Михайла Горбача, і Раїси Титаренко були з Чернигівщини - це не диковинка ані для Кубані, ані для Алтаю (Сірий Клин).

Показово, що ці двоє знайшли одне одного поза межами усср, тобто в ситуації широкого іноплеменного шлюбного вибору - фактично, в юності у них спрацювала якась "расова симпатія" чи шо. Бо уявити в компартійній пісочниці аргумент "ти українець і я українка - давай поженимось" неможливо.

Дивно, що "колективна Москва" пропустила на самий Олімп таку расово чисту українську родину, та ще й з кричущими рудиментами цього племени - оте дике генсеківське гекання й самоназва "Гарбачоу" мало б запускати безумовну українофобію московитів. Але ж не сталося. На 1985 рік це древнє фінське плем'я було глибоко п'яним і в прямому, й переносному смислах.

Уявити, що пара Горбачових свідомо працювала проти меґа-проєкту московитів - СССР - неможливо, і навіть фантазувати на цю тему шкідливо. Але все ж обидвоє володіли набором психологічних якостей, які Гоголь чи Юрій Липа відніс би до малоросійських. І вони самі по собі були бомбою під основи Московщини.

Так, Міхаіл Горбачов помре у Москві, його підховають до когось із прізвищем на -ко- на Новодєвічьєму кладовищі. До останнього дня він славитиме окупацію Криму й за ним плакатиме тюрма - за убивства цивільних у Вільн...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике