Зуд реформаторства, або Кому заважає станція юних техніків?

Носівську станцію юних техніків, що на Чернігівщині, збираються закрити.

Практично щоквартально то в одній, то в іншій інформаційній стрічці з’являється повідомлення про чергові успіхи юних радіоаматорів Носівської станції юних техніків — на Чернігівщині це вже настільки звичне явище, що журналісти часто оминають таку інформацію. Мовляв, скільки можна про одне й те саме?! Ну, професіонали завжди цинічні, а ось для дітей із поліської глибинки кожен успіх — то значна життєва подія і радість для батьків. Та й, пригадую, якось навіть на приз іспанського короля юні носівчани на радіохвилях змагалися і перемогу здобували...

Аж ось інформація, що не може не тривожити: Носівську СЮТ збираються закрити. «Не закрити, — переконує заступник Носівського міського голови Людмила Міщенко. — Ми плануємо об’єднати станцію юних техніків і будинок школяра в один Центр дитячої та юнацької творчості». Чому? Економія коштів? Хіба що на зарплаті директора? «Ні, — переконує Людмила Володимирівна, — це для того, щоб був один позашкільний заклад освіти, бо і станція, і будинок школяра перебувають у жахливому стані. А в нас школи розвалюються, їх треба капітально ремонтувати в першу чергу».

Не так давно я був у Носівській станції юних техніків і будівля мені зовсім не видалася такою вже страшною: старенькою — так, але доволі доглянутою (на знімку). Запитую в директора станції Василя Кияниці, що ж там із будинком і станцією. «Та ну, про що ви?! Я особисто вклав у ре...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике