Як у Бирині чекали на міністерку освіти, а вона не приїхала

У Новгороді-Сіверському часто зустрічаю земляків з с. Бирина. З обох сторін завжди море запитань. Від мене дорогі моєму серцю друзі дізнаються новини з районної «цивілізації», натомість мене турбує життя биринців в перманентних випробуваннях, які ніколи не стануть зрозумілими на «материковій» частині Новгород-Сіверщини.

Ось і за останньої зустрічі- прямо в найбільшому торговому закладі міста –АТБ, з задоволенням розмовляю з нащадками биринських «республіканців» 1918 року. Двоє чоловиків, один з яких – з сином-школярем, приїхали закупити необхідного краму на випадок форсмажорів, найсуттєвишим з яких для мешканців лівого берега від 1943 року стає припинення руху через міст на Десні. Такі собі «вічні» непередбачувані обставини. То льодова крига насунеться на старезний понтонний міст, то вода раптово весняна попре з Брянських лісів, паралізуючи переправу, претворюючи Биринську сільська рада в №-й раз на забутий всіма «особливий» світ.

Співрозмовники- мої колишні учні з 80-х років. Хлопці давно вже стали батьками. Вони розповідають, що минулий тиждень підкинувчергові випробування. Кілька днів кепські погодні умови тримали село в заручниках внаслідок знеструмлення електромереж. Так і жили мужні биринці, навчені від пращурів долати перешкоди, при гасовому гноті, парафінових свічках та… бензинових генераторах. Кожному-своє!

Славко та Федір-люди активні, прагматичні та повністю позбавлені ниття. Їхні обличчя, як і в більшості випускників Биринськ...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике