У Кам’янській міській громаді пройшов мистецький фестиваль “Кам’янська земля – край славетних героїв”

У Кам’янському державному історико-культурному заповіднику відбулась церемонія закриття мистецького фестивалю “Кам’янська земля – край славетних героїв”.

Проєкт «Кам’янська земля – край славетних героїв»  переміг у конкурсі  «Малі міста – великі враження», що реалізується за підтримки Уряду та Міністерства культури України. Нагадаємо, ідея конкурсу належить ГО «Інститут культурної політики». Він уже другий рік поспіль реалізується Асоціацією міст України та Українським центром культурних досліджень за підтримки Міністерства культури України.

Грант на втілення цього проєкту місцева громада отримала від Міністерства культури у рамках програми “Малі міста – великі враження”. Почалася клопітка робота щодо реалізації положень фестивалю, що включало проведення різноманітних культурно-просвітницьких акцій та втілення на практиці масштабних мистецьких ініціатив.

Мистецький фестиваль «Кам’янська земля – край славетних героїв» розпочався із Всеукраїнського симпозіуму скульпторів та Всеукраїнського пленеру художників. Результатом роботи митців з різних куточків України стало виготовлення скульптур з каменю та написання картин, які всі присвячені героїчним сторінкам минулого й сучасності Кам’янського краю (з часів Української революції 1917 – 1921 рр. і до сьогодні).

Симпозіуму передував екскурсійний тур “Місцями героїв Холодного Яру”. Скульптори надихалися славетною історією краю, де в усі часи готові до Визвольної боротьби і захисту волі. Живе спілкування, прямий дотик до історичних пам’яток, розкриття різних “білих” плям – все це наповнило і так багатий світ творчої уяви митців новими образами.

Масивні брили каменю-пісковика під умілими руками скульпторів перетворили на пам’ятки видатним героям Кам’янського краю. Тож кожна скульптура прямо пов’язана із героїчним минулим Кам’янського краю та України в цілому.

Чи не найбільше часу жителі міста Кам’янка  проводили біля київського скульптора Михайла Горлового, який працював над образом безстрашної холодноярської козачки Євдокії Апілат. Цією героїнею неодноразово надихалися письменники, зокрема, Василь Шкляр втілив образ Дусі Апілат у романі «Чорний ворон».



«Вогонь з Холодного яру» – таку назву дав своїй роботі Іван Демян, скульптор із Закарпаття, якого вразила історія боротьби славетних українських синів і доньок за свободу і незалежність рідної країни в Холодному Яру. Митець зобразив гайдамаків у вигляді кам’яних баб і присвятив свій витвір українському воїнству. У скульптурі звертають на себе увагу образи українських воїнів та зображення зброї, яку гайдамаки освячували у Холодному яру.



«Воїн Української Народної Республіки» назва роботи, над якою творив черкаський скульптор Дмитро Бур’ян. Ми бачимо фігуру воїна у повний зріст зі зброєю в руках. Спиною він притулився до дерева і, здається, прислухається до найтихішого шелесту, щоб у будь-яку мить бути готовим дати відсіч ворогу.



Легендарний образ козака Мамая надихнув на роботу двох скульпторів: Київський скульптор Кий Данилейко зобразив Мамая традиційного з кобзою у руках, неподалік якого чекає вірний кінь. Робота називається «Дума про різний край».



Черкаський митець Вітлій Дахівник  втілив у своїй роботі  образ козака Мамая узагальнений і закодований «Ментальні трансформації з елементами інтерактиву».



«Дума». Таку назву має робота Київського скульптора Леоніда Козлова, який втілив у камені зворушливий образ маленького учня кобзаря, який схилився на бандуру.



«Пієта» – символ скорботи матері-України за своїми синами, які загинули за волю рідного краю. «Пієта»  означає милосердя. І в образотворчому мистецтві – це сцена «Оплакування Христа Дівою Марією», як вияв милосердя до закатованого. На тильній стороні скульптури Богдан Фреїв з Івано-Франківщини зобразив щит і кетяги калини, що символізують нашу пам’ять про сучасних героїв України, які загинули на Майдані Незалежності.



Зараз всі ці скульптури перевезені у дворище історичного музею. Вони складають окремий культурно-просвітницький майданчик – Сквер Героїв. Саме тут вже будуть проводитись різні навчально-освітні заходи, презентації та загальні екскурсійні огляди.

В рамках проекту відбувся і Всеукраїнський пленер художників, який залишив після себе багато позитивних емоцій і, звісно, мистецькі роботи. Ці картини покликані актуалізувати світогляд і наступних, і сучасних поколінь наших земляків. Формувати у  відвідувачів заповідника зацікавлення історією рідного краю та України загалом.



У цій події взяли участь 12 майстрів з різних областей нашої держави: Фізер Іван Васильович (м.Черкаси), Кравчук Роман Степанович (м.Черкаси), Снісаренко Віктор Семенович (м.Черкаси), Недосєко Неоніла Петрівна (м.Черкаси), Федосєєнко Андрій Іванович (м.Харків), Цапко Віктор Михайлович (м.Горішні Плавні, Полтавська обл.), Носик Наталія Володимирівна (м.Запоріжжя), Крижанівський Віталій Серафимович (м.Умань), Ворона Олександр Іванович (м.Корсунь-Шевченківський), Бондар Іван Іванович (м.Черкаси), Нікіфорова Надія Яківна (м.Черкаси), Мелах Костянтин Cтаніславович (м.Кам’янка).

Всі вони малювали місцеві пейзажі та портрети видатних діячів Кам’янщини останніх 100 років. Зокрема, живописці написали портрети 4 загиблих учасників російсько-української війни – Василя Воропая, Євгена Войцехівського, Олексія Погорілого та Миколи Белими – та янгола Небесної Сотні Максима Горошишина.

Написані в ході пленеру художні твори вже передані до Кам’янського заповідника й надалі будуть використовуватись для тимчасових виставок в картинній галереї.

У своєму вітальному слові виконавчий директор Черкаського регіонального відділення Асоціації міст України Повісьмак-Євмина Віталіна Борисівна привітала камянчан з перемогою у двох проектах в межах гранту “Малі міста – великі враження” (ще один реалізований Кам’янською ОТГ – “ChildrenMusicPark”), побажала натхнення і подальших звершень ініціаторам фестивалю, працівникам заповідника, які змогли у непростих умовах досягнути бажаного.

Завдяки реалізації грантового проекту, у працівників Кам’янського заповідника з’явилося більше можливостей для правдивого висвітлення сторінок історії України, пов’язаних з особистостями наших героїв-земляків, які 100 років тому наближали незалежність України і продовжують виборювати її в наш час. До того ж, створення окремого просвітницького майданчика – Скверу Героїв – гармонійно доповнить існуючий у місті пласт культурних цінностей, а також і надалі сприятиме формуванню візуальної культури населення.