130 років винахіднику бандури

21 березня 1889-го в селі Данилівка Менського району на Чернігівщині народився Олександр Самійлович Корнієвський, бандурист, майстер з виготовлення музичних інструментів.

Походив із простої селянської родини, нащадків запорозьких козаків. Парубком грав на скрипці на весіллях і святах. Але одного разу почув гру мандрівного кобзаря і на все життя захопився бандурою.

Закінчив ремісниче училище в Мені. Працював столяром-червонодеревником, славився майстерно виготовленими бандурами. Першим із майстрів створив хроматичну концертну бандуру: добавив поміж струнами півтонові приструнки, значно збільшив кількість струн, придумав на струнах демпфер-перемикач. У 1913-му відзначений бронзовою медаллю на Всеросійській кустарно-промисловій виставці в Києві.

Під час Першої світової війни давав платні концерти, зібрані кошти передавав у фонд поранених. На думку деяких дослідників, брав активну участь в Українській революції, хоча сам кобзар у своїх спогадах цей період ретельно обминав.

За радянської влади мешкав у Корюківці. Через загрозу арешту (мав багато замовлень на виготовлення бандур, тож його діяльність почала привертати увагу представників каральних органів), в 1929-му виїхав до Лохвиці. Однак був ув’язнений на 10 років за доносом у 1937-му. Як згадував Олександр Корнієвський: «…думали: я великий злочинець, а не розуміли, що був засланий тільки за те, що я робив бандури й, таким чином, підтримував українську культуру, і в той час усі...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике