Щось було у нього від Соломона...

Василь Саламонович Петрусенко прожив під 100 років! І "числився" у селі розумним та начитаним! У всякому разі, коли сей чоловік розміняв десятий десяток, завідувачка сільської книгозбиральні у Мурав`ях (це крайня північна георграфічна точка України), ставила ймовірного "нащадка" царя Соломона у приклад куди молодшим односельцям!

А дядько Василь полюбляв різні твори та різні жанри. Як і не надавав переваг комусь одному із письменників. Він просто товаришував з книгами. Кожного погожого весняного дня, взявши до рук книжку, він виходив на подвір'я і вмощувався на стільці під хатою проти сонця.

На жаль, розум цього поважного чоловіка чомусь не був взятий до уваг вельми зкомунізованими односельцями, які у травні 1942 року вирішили дати бій німцям у сусідньому Гремячі!? Навіть вибили їх з містечка. Натомість за день-від Мурав'їв залишились лишень димарі!? До 250 обійсть спалили німці, прореагувавши у такий спосіб на неприйнятний вчинок місцевих партизанів, які спочатку собі "встановили совєтську владу", а потім вирішили її "експортувати" у сусідній Грем'яч. До речі, на той час Саламоновичу йшли 80-ті.

Сьогодні займатися подібним хоббі- читанням книжок, у Мурав'ях бажаючих нема. Бо вже давно нема у селі, де живе з півсотню люду, бібліотеки, школи, "клюбу"! Та впродовж цих років після закриття бібліотеки ніхто з мешканців і не обурювався!? Інша справа-хотіли і "добивалися", щоб зробили для мурав'івців "вікно" на кордоні з Мордором! (Імперія ж ві...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике