Щоб не трусилися архієрейські жижки

Що там і як то воно буде? А тим часом маємо міркувати над тим, на яких засадах має устійнитися Помісна Українська Православна Церква.

Це все вирішуватиме архиєрейський Собор. І предстоятеля вибиратимуть архиєреї. Тим часом, в українській православній традиції чималу роль, крім духовенства, завжди відігравали і миряни. Хотілося б бути впевненим, що цього разу єпископи керуватимуться не особистими і не груповими інтересами, а інтересами УКРАЇНСЬКОЇ Церкви.

Нехай Господь напоумить архиєреїв пам’ятати, що за їхніми плечима стоять мільйони вірян, а головне - правда Христова. Гадаю, що, на жаль, є архиєреї, звиклі до цілування ручок і до вигуків Іс полла еті деспота. Але їхнє СЛУЖІННЯ не в тому, а в тому, щоб допомагати морально гуртуватися вірянам довкола Христової віри і Національної церкви.

Инакше вони ризикують перетворитися на митрополита Павла. Він, бідолашний, навряд чи здогадувався про якесь там СЛУЖІННЯ. Певно, собі думав, що Янукович і риги вічні. І прилапував разом з подєльніками бюджетні гроші, які Азіров щедро виділяв на Лавру. Він був певний, що ніхто не спитає. Але таки прийшли і питають. Це ще не питають сповна! Але питають. А тепер його каноніческіє жижки, судячи з усього, трусяться.

Так і на тому Архиєрейському Соборі, що Статут прийматиме й Предстоятеля обиратиме. Нехай Бог напоумить їх не робити ніяких демаршів і демонстрацій на зразок: раз не по- моєму, то й об’єднуватися не будемо. В такому разі ми, віряни, їх спитаємо, чого вони НЕ ЗРОБИЛИ ТАК, ЯК МАЄ...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике