Позбутися газової залежності

Однією зі спадщин СРСР є зорієнтованість у побуті на природний газ. Навіть за незалежної України продовжувалася інтенсивна газифікація. Створювалися кооперативи у містечках, прокладалися газогони до вмираючих хуторів… Це вже тепер стало явним, що за газовим популізмом приховано «бізнес» на держбюджеті й велику політику. Війна за газ між Тимошенко і Фірташем, її ж кабальна газова угода з Росією, ув’язнення за це пізніше… – можна тільки здогадуватися, які ще газові перипетії можуть статися, якщо ця пані знову стане біля керма держави. І все те відбувається під гаслами популізму, все у вигляді субсидій за рахунок бюджету ( за наші з вами податки ). Проте, золота жила, скільки б вона не тяглася, все дно обірветься: Росія припиняє транзит газу Україною. Потужна корупціогенна складова владування також уривається. Більше того, непереливки і в монополіста. Так, ПАТ «Чернігівгаз» задекларувало за 2017 рік збиток у розмірі 200 млн. гривень.

Тому то «на кисіль шкурку почали натягувати» монополісти-облгази, вимагаючи на «законних» підставах встановлювати вузли дистанційного обліку газу коштом споживачів – для початку, з кишень підприємницьких суб’єктів. А це виливається в копієчку – по кількадесят тисяч гривень на кожного!

У країнах так званого «першого світу», куди ми наполегливо прямуємо після Революції Гідності, все це є справою газовиків, бо так раціональніше. У нас же навпаки і далі буде більше – можна очікувати запровадження абонентської плати за користува...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике