Коли в очах горить завзяття…

Певно, не для мене одного найцікавіше у журналістських відрядженнях – це знаходити людей, у яких горять очі, які не пливуть сонно за течією, а намагаються змінити світ – хай навіть той світ вміщується в обшир свого двору. А тим паче, коли мова йде про зміну більш вартісну – цілого суспільного оточення.

В поїздці у Вертіївську об’єднану територіальну громаду таким відкриттям для мене став Максим Вертюк. Він всього-навсього директор музею та ще керівник «Веркіївської сотні». Але не все так просто: музей земляка – сталінського генерала Кирпоноса треба переробити музей національної пам’яті (таке рішення місцевих депутатів) і цю непросту місію доручили молодому Максиму Вертюку. А сам він заснував і керую військово- патріотичним гуртком «Веркіївська Січ», де все також непросто, починаючи від назви: колись Вертіївка звалася Веркіївкою – від козака Оверка, що її заснував. Про це розповідає земляк – письменник Юрій Мушкетик. Сам же гурток збирається щомісяця на кілька днів, де старшокласники вчаться бути воїнами – така настанова керівника, що пройшов АТО.

«Діти вивчають історію, звичаї, культуру нашої країни та нашого краю. Вони повинні знати хто вони є. У них має бути національна самоідентифікація. Початкова військова підготовка, культура поводження із зброєю, принципи виживання у природних умовах, ази самооборони – це той перелік знань, які отримують наші вихованці», – розповів Максим Вертюк.

Січ розміщується у тепер просторій Малокошелівській ...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике