Заговори - і я тебе побачу

Струсивши руки від городньої роботи, зайшов у хату, а тут по Українському радіо пані (краще – госпожа, бо говорила не нашою мовою) Наталія Лігачова розказує як українцям перемагати в інформаційній війні з Росією на окупованих нею територіях. Госпожа (так і не перейшла на українську мову на Українському радіо!) Лігачова твердющо переконана, що нам ніяк ніззя говорити про політику з людьми на окупованих землях ОРДЛО. А навпаки – виключно про подорожі, про хобі…

Так і уявив: Росія розказує про хунту в Києві, а Київ – про переваги відпочинку на таїландському курорті Пхукет, Росія – про баригу - президента (звісно, не свого!), а ми – про колекціонування сірникових коробочок, окупанти зомбують наших громадян брехнею про бомбування українцями Донецька, а ми їм так круто – про особливості вирощування міцелії у домашніх умовах… Цим переможемо – переконує пані (госпожа) Лігачова.

Почитав – хто ж вона, така велемудра? Народжена у Владивостоці, російське прізвище наче від матері (про батька – мовчок). Зразу після закінчення навчання в 1984 році стала не абиким, не в «районку» поїхала чи там на обласне радіо, а зразу – редактором відділу Держтелерадіо УРСР, куди брали виключно перевірених спецслужбами людей. Нині – заслужена журналістка України, членкиня купи рад по свободі слова, нагороджена медаллю Президента «25 років Незалежності України»… Так і хочеться повірити госпожі Лігачовій, що вперто нав’язує нам російську мову?…

Василь ЧЕПУРНИЙ

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике