Цеглина з гвинтокрила,

або Третій фестиваль льону

Символічним було спускання цеглини з гвинтокрила для закладки нового льонозаводу на Житомирщині, де проходив Третій фестиваль льону. Адже саме Полісся завжди було голубим від цвітіння льону, який традиційно був у числі найголовніших сільськогосподарських культур краю.

Нині ж, як наголосила ініціатор фестивалю, власниця сільськогосподарського підприємства «Зоря» Ірина Костюшко (на фото), у світі попит на волокно з льону минулого року зріс на 6%, але пропозиція від виробників не збільшилася. Це пов’язано з тим, що процес такого виробництва досить тривалий. Так, для завантаження льонозаводу необхідно щороку засівати щонайменше 2,5-3,0 тисяч гектарів льону-довгунця, відтак у сівозміні треба мати до 10 тисяч гектарів ріллі. У разі ж досягнення врожайності трести як у Франції, що становить 8 тонн з гектара, то площі можна буде зменшити втричі.

У рамках Третього фестивалю льону, що проходив у селі Стремигород Коростенського району відбулася дискусійна панель щодо відродження льонарства в Україні. Модератором заходу був Микола Шкурко, голова Ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України».

Ірина Костюшко пояснила потребу громадської організації льонарів, яка щойно зареєстрована: «Є три головні критерії для створення кластера – це географічна концентрація, об’єднання організацій та інститутів, ідея, яка всіх об’єднує. Кластер не може формуватися на порожньому місці...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике