Політична кар'єра Віталія Кличка почалася 2006 року, коли він вперше взяв участь у виборах до Верховної Ради. Ще раніше, починаючи з 1999-го, він неодноразово підтримував на виборах інших кандидатів. За цей час у Кличка-політика утворилася певна особиста історія. Та чи є у ній помітні досягнення? Спробуємо розібратися.
На початку
спортивної кар'єри
Перші кроки у великому боксі брати Клички робили не без допомоги двох скандальних особистостей. Перша – кримінальний авторитет Віктор Рибалко на прізвисько «Рибка», нині покійний. Друга – скандально відомий ексголова Державного управління справами (у народі – «ДУСя») при Президенті Кучмі Ігор Бакай, який 2004 року втік до Москви через звинувачення в корупції.
Зв'язок з «Рибкою» Клички категорично, але непереконливо заперечують, незважаючи на спільні фото, зроблені в Америці ще 1997-го. Саме тоді Віктор Рибалко возив братів до США, аби познайомити з відомим спортивним промоутером Доном Кінгом. Проте того разу контракт з Кінгом укладено не було. «Рибка» вважав його невигідним.
А от тісну дружбу з Бакаєм брати-боксери ніколи не приховували. Саме Бакай сприяв переходу Кличків з кікбоксингу до класичного боксу та просуванню в цьому виді спорту. Саме він знайшов боксерам європейського промоутера Клауса Пітера Коля.
З самого початку співпраці з промоутером Клички регулярно ділилися гонорарами зі своїми благодійниками у співвідношенні 50 на 50; половина залишалася боксерам, а друга розподілялася порівну між «Рибкою» і Бакаєм. Також відомо, що за підтримку «Рибки» брати Клички віддячували тим, що підпрацьовували рекетирами у його банді. Закінчилася ця «співпраця» тоді, коли Бакай втік за кордон, а Рибалко був розстріляний невідомими в центрі Києва на вулиці Франка, неподалік від квартири Віталія Кличка.
Перші кроки
в політиці
Саме з Ігорем Бакаєм пов'язаний один з перших виступів Віталія Кличка на політичній арені. У 2002 році той висувався кандидатом у депутати ВР за округом №153 у Рівному. Тоді Клички приїхали до міста, щоб закликати людей голосувати за «свого друга» – саме так вони його називали. А також пояснили причини своєї прихильності: «Ми бажаємо громадянам нашої країни гідного майбутнього, а для цього потрібно, щоб в парламенті були ті, хто дбає не про себе, а про людей» (як саме Бакай дбав «про людей», ми згодом дізналися). У своїй промові брати також заявили, що їхній друг Бакай підтримує їх «іноді порадою, іноді зв'язками протягом усього становлення у професійному спорті».
Ще раніше, у 1999 році, Віталій з братом агітували за кандидата в мери Києва Олександра Омельченка. У 2004 році, під час Помаранчевої революції, Кличко підтримав Віктора Ющенка, обраного Президентом. А в грудні 2005-го боксер уперше особисто заявив про себе як про політика, ставши лідером блоку «Пора-ПРП» та очоливши список блоку на виборах до Верховної Ради. Перший самостійний крок у політиці був невдалим – на виборах 2006 року блок не пройшов до парламенту, отримавши менше 2%.
Битва за Київ
Після невдалої спроби стати народним депутатом Віталій Кличко вирішив реалізовувати свої амбіції на рівні столиці. Проте два підходи до «мерського снаряду» теж закінчилися поразками: двічі Кличко програв своєму затятому конкуренту Леоніду Черновецькому.
В березні 2006-го він посів на виборах мера лише друге місце. Втім, був і певний успіх – політичний блок його імені було обрано до Київради. А на позачергових виборах 2008-го Кличко посів у виборчих перегонах лише третє місце.
То чому ж Віталій Кличко не виграв вибори в Києві? Що це було? Підступ ворогів? Неправильний підрахунок голосів? Аж ніяк! Причина полягала в тому, що більшість киян не довірили йому таку серйозну справу, як управління столицею.
По-перше, в Кличка не було необхідного досвіду: ані політичного, ані управлінського. По-друге, в його списку були вказані незрозумілі люди: бізнесмени, корупціонери тощо. Тому багато хто з киян не захотів за них голосувати. І коли команда Кличка все ж таки пройшла до Київради (2006 р.), підтвердилися найбільші побоювання громадян. Майже половина його фракції стала «тушками» і виявилася нічим не кращою за «молоду команду Черновецького». «УДАРівці» так само завзято грабували міський бюджет, вирішували свої бізнесові питання і не взяли до уваги жодної проблеми, на яких наголошували кияни.
Найстрашніше те, що зараз ті самі люди, які були депутатами Київради, знову в списку партії УДАР на нинішніх парламентських виборах.
Із ради
столичної –
до Верховної
Через шість років після першої поразки на політичній арені Кличко знову робить спробу потрапити до Верховної Ради. Для цього він створює власну партію, назва якої цілком відповідає його іміджу – УДАР. Втім, розшифровка абревіатури не має жодного стосунку до боксу – Український демократичний альянс за реформи.
Цю політичну силу називають по-різному: хтось – «третьою», яка протиставляє себе і владі, і опозиції; хтось – «технічною», створеною на гроші Партії регіонів; хтось – «альтернативною» опозицією. Так чи інакше, сьогодні політична сила Кличка має шанси пройти до парламенту.
Щоправда, популярність УДАРу ґрунтується виключно на популярності його лідера. Виборців, на жаль, не дуже цікавить, кого веде за собою до Верховної Ради успішний боксер та посередній політик. Якщо ж поглянути уважніше хоча б на перші 25 осіб у списку УДАРу, стане зрозуміло, що це зовсім не команда однодумців, а швидше «символічна збірна» – «з миру по нитці». Колишні політики, яких не взяли до інших політсил. Колишні друзі та теперішні куми Кличка. Колишні колеги по Київраді та просто «гарні хлопці» – бізнесмени різного ґатунку. Всі вони мають свій інтерес в обранні до парламенту та, швидше за все, зробили «посильний внесок» у передвиборну кампанію Кличка.
Гроші не пахнуть
Внески бізнесменів і власні кошти Віталія Кличка, зароблені боксерськими поєдинками. – далеко не всі гроші, завдяки яким він так успішно просувається у напрямку Верховної Ради. Кошти в політичний проект «Кличко і компанія» вкладають й відомі українські олігархи – Ігор Коломойський та Дмитро Фірташ. Останній недарма так охоче транслює на своєму телеканалі «Інтер» усі бої Кличка та численні фільми про братів-боксерів.
Як стверджує інтернет-видання «Українська правда», багато хто з членів списку УДАРу має спільний бізнес з регіоналами. Очевидно, що між Кличком і Партією регіонів є певні домовленості. Ймовірно, йдеться про те, що зараз регіонали надають УДАРу всіляку підтримку, а Кличко, після свого обрання до ВР, має підтримати зміни до Конституції, потрібні владі.
Простежується і зв'язок Віталія Кличка з Леонідом Кучмою. Молодший брат боксера-політика нещодавно «засвітився» на дні народження екс-президента. Про те, що родина Кучми оплачує передвиборчу кампанію Кличка-старшого, нещодавно заявив і майор Мельниченко. Коментуючи зв'язки Кличка з Фірташем, Коломойським та Кучмою, політв'язень Юрій Луценко заявив, що «олігархи вирощують собі нового Ющенка». Не секрет, що такі люди грошей на вітер не кидають. Очевидно, вони не сумніваються, що відпрацювати вкладені кошти Кличко зможе вже зовсім скоро.
Є у списку партії Кличка і відголоски зв'язків з Ігорем Бакаєм: Павло Рябікін та Артур Палатний, обидва – вихідці з компанії «Інтергаз», яку Бакай очолював ще у «лихих» 90-х.
Як бачимо, старі зв'язки так просто не забуваються. Так само, як ніколи не перериваються відносини з криміналом, які також мали місце бути.
Небезпечні
зв'язки
Є у Віталія й інші зв'язки, які його аж ніяк не прикрашають. Наприклад, з президентом Чечні Рамзаном Кадировим, якого вважають причетним до численних катувань та вбивств опозиціонерів. Саме з цих причин європейські та світові лідери уникають зустрічей з ним. А ще Кадиров відомий тим, що зробив стосовно України заяву, яка за рівнем українофобства переплюнула всі заяви російських політиків разом. Мовляв, Україна – це прихована хвороба Росії, і її треба ліквідувати. Проте Віталій Кличко не соромиться сидіти поруч з Кадировим на боксерських поєдинках та фестивалях. Фотокамери журналістів неодноразово фіксували цю «парочку» поруч – і в Чечні, і в Україні.
Анастасія Ільченко.
***
Експерт: Перетворити спортивну
чи мистецьку славу в політичний успіх
вдавалося не багатьом
В інформагенції «RegioNews» відбулася презентація проекту «Чи є сила у «третьої сили»? Аналіз електоральних позицій партій «третьої сили» на виборах-2012». На думку експерта Інституту практичної політики Людмили ЛУКІНОВОЇ, партії «третьої сили» занадто переймаються «аксесуарами»: залученням до партійних списків митців, спортсменів, позитивний образ яких мав зіграти на користь рейтингу партії. «Звичайно, що ці митці та спортсмени користуються народною повагою та довірою. Проте, не обов’язково, щоб гарний актор чи спортсмен зможе стати гарним політиком. Конвертувати спортивний чи мистецький бренд в політичний проект вдавалося не багатьом. Видатний культурист та актор Шварценеггер перетворився на більше ніж посереднього губернатора Каліфорнії, який неодноразово підводив цей найбільший штат США до межі банкрутства».
Источник: Вечерний Николаев | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "ПолІтичний шлях Кличка: суцІльнІ нерозбІрливІ стосунки"