"Холодний яр" і "Красноє колєсо"

За новорічні свята прочитав перший том Солженіцина "Красное колесо". Другого не схотів. Це уже не моя історія і вона мене практично не цікавить.

За століття московія нічим не змінилась і не зміниться. Що корисного взнав, так це те, що за словами автора в станиці на Кубані жили " казаки і кацапи". Виявляється це не нами придумане .

Прочитав також "Холодний яр" Юрія Горліса-Горського. Це документальна повість учасника тих подій на Чигиринщині. Відрізняється від "Чорного ворона" Василя Шкляра тим, що події описані більш жорстокіше. Важко навіть уявити, що витворяли червоні, чекісти-жидки, будьоновці, котовці, скільки було порубано та закатовано українських селян.

Згадую як нам у шкільні роки совецької влади вбивали зовсім не правдиву історію про щорса, павку корчагіна, котовського і інших негідників-колаборантів, тодішніх захарченків,гіві, мотрол, пушиліних...

Історія складна і точна наука. І не дай боже віддавати її в руки бездарям, тим, які живуть за принципом " какая разница".

Геннадій ЛЕВЧЕНКО
(Допис 2020 року)