Твій дощ

Твій дощ прийшов до мене під вікно,
Прийшов вночі із наших днів колишніх.
Красивий дощ з очима спілих вишень
Та ще й хмільний, як молоде вино.
Я вріс губами в шибку, щоб відчуть,
Як давня юність знову кров бентежить.
Хоч знав: твій дощ мені вже не належить.
Торкнувсь краплинки, та втекла, як ртуть.
Ти відверталась скільки не гукав.
Казала всім: кохання за літами…
Чому ж бо дощ твій мокрими губами
Моє вікно до ранку цілував?!

Микола БУДЛЯНСЬКИЙ
12.09.2021р.