реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Було по-батькові, стало по-матькові...

Мене вкотре дивує якесь викривлене уявлення про ті цінності, які треба поважати. Зоя Казанжі повідала історію про киргизьку письменницю, яка народили трьох дітей від трьох різних чоловіків. Всі вони відмовилися брати участь у вихованні дітей. Тричі мама домоглася позбавлення їх батьківських прав і надання дітям, так би мовити, по матькові. Тобто замість Іванович(Іванівна) у дітей буде Ольгович( Ольгівна). Ім'я там інше. А я про сам принцип.

Я нічого не маю проти такої постановки питання. Якщо батьки не беруть участі у вихованні, то цілком справедливо , щоб вони носили ім'я матері. Схвально ставлюся до того, що жінка не відмовилася від своїх дітей і виховує їх. Жодним чином не збираюся лізти до неї в ліжко і читати їй моралі.

Мене не влаштовує сам факт героїзації такої жінки. Чому? Та тому, що вона три рази вибирала якихось мудаків і народжувала від них. Не один раз. Не два. А три!!! Це дає підстави для висновків, що з нею самою щось негаразд. Жінка, яка тричі не здатна вирахувати мудака і не народити від нього дитину варта співчуття, а не героїзації.

До речі, за критеріями, які Зоя висуває як позитивні, вона сама виглядає чистою лохинею: в неї один чоловік, в них дитина, в них внуки і вони всі відчувають себе єдиною родиною. Принаймні таке враження складається з постів Зої. Ну що тут геройського? Ніякої боротьби. Ніякої романтики.

Як на мене, прикладом для наслідування має бути жінка, котра, якщо і розлучається з чоловіком, то він не відмовляється виховувати своїх дітей. Це значить, що вона свого часу виявила мудрість і прозорливість і зв'язала своє життя з відповідальним чоловіком. Але знову ж таки. Що тут героїчного? Все так прозаїчно аж до нудоти.

Іще раз наголошу. Я не збираюся засуджувати цю жінку або читати їй моралі. Це її життя. Її справи. Мене не влаштовує оцінка її дій як приклад для наслідування. Як на мене, прикладом для наслідування має бути сама Зоя, а не та, яку вона так хвалить.

Юрій ЛУКАНОВ

PS Погоджуюся, що варто було ще наголосити на дискримінаційному характері держави, яка бореться проти того, щоб ця жінка не дала по матькові своїм дітям. І вона бореться за свої права. Це теж позитивний факт. Одначе, це не заперечує той факт, що у неї самої щось негаразд із світосприйняттям, якщо вона тричі.... ну далі за текстом.



Теги:Зоя Казанжі, фемінізм, Юрій Луканов, гендер


Читайте також



Коментарі (0)
avatar