Ви пойняли, шо зрозуміли?

Із сучасного живого мовлення одного містечка Переяславського полку:

- Я пойняв, шо ти зрозумів...

- Мені нравиться, що тобі подобається....

Бачте, люди активно й легко вживають слова, які київський українофон нарече суржиком. Але ці ж мовці вільно володіють і літературними копіями, тримаючи їх у синонимічному або стилістичному резерві - для збагачення короткого речення або уникнення в ньому повторів.

Тобто це СТИЛЬ.

Тим часом зарозумілий цензор невдовзі може взагалі не бути в курсі, що таке ЙНЯТИ ВІРИ або бути по НОРОВУ, до вподоби.

У литовській мові - кажуть, це бабуся усіх європейських мов - є слово noriu/норю. Хотіти.

Aš noriu - Aз норовлю, хочу, вподобав. Мені наравицця, подобаєцця.

Ото суржак! Застрелицця можна...

А ще в якомусь містечку Прилуцького полку легко почуєте й таке:

- На тобі полотенце, витри руки і поклади оце за рушники.

Це вже не синонінми. А дві різні речі. Це добре знають на Прилуччині.

Але в Київі два різні предмети позначають одним словом: РУШНИК. А як почують ПОЛОТЕНЦЕ, то може й плюнуть.

І що ж його робить? А слухать людей, які на відміну від нас ніколи не грішили пащекуванням московською мовою. І геть не чули, що, бачте, й кацапи кажуть "палатєнце" і "понял-понял-нє-дурак". Тому й нам не можна. Не кошерно.

До завтрього!

Ростислав МАРТИНЮК