На автошляху “Київ-Харків” встановлено нові біг-борди про туристичні бренди Полтавщини

Продовжуючи заходи щодо подальшої популяризації туристичного потенціалу Полтавщини, управлінням інфраструктури та туризму облдержадміністрації поблизу с. Красногорівка Великобагачанського району вздовж автотраси міжнародного значення на території України “Київ-Харків-Довжанський” (“М 03”), яка є частиною найдовшого європейського автошляху “Е 40” (загальна довжина 8,5 тис. км), встановлено декілька нових біг-бордів з інформацією про брендові туристичні маршрути нашого краю, які можна спостерігати в обох напрямках руху.

Перший біг-борд – “Полтава – духовне джерело України”, на якому зображена унікальна будівля одного з найстаріших музеїв у державі – Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського. Будинок музею – шедевр архітектури в стилі українського модерну, зведений у 1903-1908 роках за проектом художника-архітектора В.Г. Кричевського. Наступне зображення – улюблене місце відпочинку мешканців та гостей Полтави у самісінькому центрі міста – круглий Олександрівський (Корпусний) парк. Його було розбито у 1840 р. навколо Монумента Слави, а офіційне відкриття відбулось у 1909 році з нагоди святкування 200-річчя Полтавської битви. З 1964 р. Корпусний парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва. Третім зображенням невипадково є садиба нашого славетного земляка, письменника, поета, драматурга, зачинателя сучасної української літератури Івана Петровича Котляревського (1769-1838 рр.).

Другий біг-борд – “Миргород місто-курорт”, на якому зображені місця, знані кожному, хто хоч раз побував у місті “королеви мінеральних вод”. Свою історію наш славетний у всьому світі курорт, справжня перлина Полтавщини розпочав у 1912 році на місці мінерального джерела, відкритого місцевим доктором І.А. Зубковським (1843-1933 рр.). У наш час до санаторіїв Миргорода на лікування і оздоровлення щороку приїздять десятки тисяч наших співвітчизників та іноземців.

Третій біг-борд – “Гоголівські місця Полтавщини”, який присвячений одному з наших видатних земляків, письменнику – Миколі Васильвичу Гоголю (1809-1852 рр.). На першому зображенні – герої легендарного твору “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, на другому – портрет самого М.В. Гоголя, замовлений ним для матері у 1841 р. художнику Ф.А. Моллеру, на третьому – батьківський будинок садиба Гоголів-Яновських, який входить до складу Музею-заповідника М.В. Гоголя у с. Гоголеве Шишацького району, який гостинно відчинив двері для відвідувачів у 1984 році на честь 175-ї річниці від дня народження письменника.

Четвертий біг-борд – “Багачанщина – козацький стан”, на якому зображено пам’ятний знак українському козацтву – камінь-моноліт з вирізьбленими на ньому загадковими буквами, який був привезений козаками Богацької сотні з Січі у 1658 році та встановлений на могилі загиблим козакам. Далі – зображені сучасні українські козаки у традиційному вбранні, яких сьогодні можна не тільки побачити під час святкового дійства на базі відпочинку “Козацький стан” (с. Білоцерківка), а й самим поринути в атмосферу козацької доби, відчути себе справжніми українськими козаками. Також на біг-борді зображений бювет з цілющою хлоридно-натрієвою слаболужною мінеральною водою санаторію “Псьол” (смт Велика Багачка).

П’ятий біг-борд – “Гадяч – гетьманська столиця”, присвячений туристичному маршруту про родзинки Гадяччини, насамперед – за часів козаччини. 16 вересня 1658 року Гадяч перетворився на політичну столицю України, де з ініціативи гетьмана Івана Виговського було підписано “Гадяцький договір” (“Гадяцькі статті”) між Річчю Посполитою і Гетьманщиною, що передбачав входження останньої до складу Речі Посполитої під назвою “Великого Князівства Руського” як третього рівноправного члена двосторонньої унії Польщі і Литви. Отже, на третьому зображенні – портрет гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави на Лівобережній Україні (1663-1668 рр.), уродженця Полтавщини Івана Брюховецького. На першій світлині – фото української письменниці, Лесі Українки (справжнє ім’я: Лариса Петрівна Ко́сач-Кві́тка, 1871-1913 рр.), життя якої тісно пов’язане з Гадяччиною, з Полтавою і яка писала про м. Гадяч: “Тут ви… побачите таку Україну, що украінішої нема”. Далі – святкування 170-річного ювілею від дня народження українського культурного і громадського діяча Михайла Петровича Драгоманова (1841-1895 рр.), уродженця м. Гадяч, дядька Лесі Українки. На останній світлині зображена одна з багатьох пам’яток архітектурного зодчества на теренах Гадяцького району, єдиний в Україні мурований дев’ятибанний храм, що зберігся до нашого часу, Покровська церква (1902-1906 рр.), що в селі Плішивець.

Шостий біг-борд – “Народні промисли Полтавщини”, який розповідає про народні промисли, притаманні майстрам ужитково-декоративного мистецтва нашого регіону. Тут зображені експонати Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, що на Зіньківщині, та справжні витвори мистецтва – гобелен та вишиванка решетилівських майстрів народних художніх промислів України.

Робота по розповсюдженню інформації про туристичні бренди Полтавщини триватиме і на далі.

Бажаєте побачити все на власні очі? Завітайте до нас на Полтавщину!