“Приблизно у лютому кожного року я потайки що-небудь вигвинчував з апарата. На жаль, зламався! І нема коли викликати майстра, і немає грошей відремонтувати, і виникали усілякі складності... поки діти не звикали жити без телевізора і не приходили до тями: вони знову починали читати книжки, гуляти у дворі, у них знову з’являлися друзі, і оцінки ставали кращими... Місяців через два-три, після глибокого відпочинку сім’ї, телевізор приводився у порядок (якщо я згадував, куди сховав деталь і куди її потрібно поставити), і наступало щастя — телевізор працює”.
Письменник
Симон Соловейчик
До 3-4-літнього віку дітей приваблююь лише рухи на екрані. Розрізнити реальне і уявне дітям важко аж до семи років. Із чотирьох до семи років діти співставляють себе з улюбленими героями і хочуть бути на них схожими. Після семи років дітлахи здатні співставляти телевізійні образи з реальністю. У них вже є розуміння часу і простору, і вони вчаться аналізувати, розмірковувати, відстоювати власну точку зору.
Ці здатності формуються до 10-11 років, коли найважливішим стає зміст побаченого. Приблизно в цей же час діти самі можуть вибирати програми, які будуть дивитися, а також самі робити перерви у перегляді передач.
Але вже у 12-13 років телебачення встигає дітям трохи піднабриднути, і вони переключаються на відеоігри. І знову ж починається ототожнювання себе з новими відео- і телегероями. Причому діти віддають перевагу персонажам, які підтримують їх его: хлопчики — сильних і мужніх, дівчинки — красивих і спокусливих. У цей час знову батькам слід проявити особливу увагу щодо вибору та обговоренню ТВ-програм.
Приблизно з семирічного віку діти можуть самі дитивитися телевізор. Але цілком нормально і у чотири роки посадити малюка одного дивитися мультик. Якщо малюк у вихідні прокинувся доволі рано, немає нічого страшного у тому, що подивиться вранішню дитичу передачу. А от постійно використовувати телевізор замість няньки не потрібно. Це має бути скоріше винятком, ніж правилом.
Передачі, які дивляться діти — мають бути тільки високоякісні, і професійні. Між іншим, дитині краще дивитися фільм для дорослих разом з батьками, ніж один з безкінечних штампованих дитячих мультсеріалів.
З самого початку батькам слід домовитися з чадом про те, скільки часу він буде дивитися телевізор протягом дня і тижня. Важливий не тільки час, а зміст передач. Завжди пояснюйте і аргументуйте, чому у тому чи іншому випадку ви кажете “ні”.
Ще потрібно пам’ятати, що дитяча кімната — не місце для телевізора.
Хто і скільки дивиться
Хлопчики і дівчатка 4-10 років дивляться телевізор в середньому близько 2,5 години на день; 11-14 років — три години. Старше 15 років — 4 години на день (це приблизно на час більше, ніж дивились їх однолітки у 1999 році). Дівчатка витрачають на перегляд ТВ на півгодини більше за хлопців.
Привід замислитися
Ще до недавнього часу науковці не могли обгрунтувати, чому зловживання переглядом телепередач шкідливе для здоров’я. Сьогодні вони одностайні — це шкодить нейронам дитячого мозку, сковує фантазію.
Річ у тому, що під час тривалих переглядів телепередач уява дитини відключається! Що більше часу діти сидять перед екраном, то менше деталей на їхніх малюнках, а в цілому вони менш виразні та об’ємні. У найбільш заядлих телеманів порушуються пропорції у малюнку, він здається схематичним і неживим. Науковці кажуть: шкода, яку завдає розвитку маленької дитини телевізор, можна співставити зі шкодою від куріння під час вагітності.

Источник: "Місто" Вінницька щотижнева газета | Прочитать на источнике