Охорона природи досі не стала для країни одним з пріоритетних завдань розвитку. Однак приємною звісткою для охоронців природи став Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків». . Відповідно до цього Указу, обласним державним адміністраціям та органам, які уповноважені здійснювати управління та контроль у сфері збереження навколишнього природного середовища, дано прискорити створення близько 20 досі нестворених об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення – національних природних парків.
Варто зазначити, що ідея виникнення деяких з цих об’єктів постала ще за часів Радянського Союзу. Більшість об’єктів включені до переліку у Законі України “Про Загальнодержавну програму формування екологічної мережі на період від 2000-2015»  та у Постанові Верховної Ради України «Про Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води»
Виконання цих програм залишає бажати ліпшого, оскільки створення нових об’єктів блокується на державному та місцевому рівні. Так, Державним комітетом лісового господарства блокуються рішення щодо створення національних природних парку(НПП) «Черкаський бір», «Самарський Бір», «Холодний Яр», «Джарилгач». Ситуація з останнім взагалі є парадоксальною. Острів Джарилгач, що розташований на півдні Херсонської області, практично безлісий і представлений унікальними піщаними та степовими комплексами. Однак на його території є клаптики сосни кримської, які були ще насаджені радянськими лісниками для закріплення ґрунту на цьому острові після того, як його вибили худобою радянські колгоспи. Тому він перебуває у віддані лісників, які щороку у сезон полювання ( а може і не тільки?) продають ліцензії на відстріл завезених сюди оленів. Що ж до інших об’єктів – то це є одні з найбільших лісових масивів на території Лісостепу. Не дивлячись на їхню велику природоохоронну цінність, ці території й далі продовжують винищувати.
Однак на лісовому фронті є і гарні новини. У червні місяці Волинська обласна рада дала добро на створення одного з найбільших лісових масивів Полісся – національного природного парку «Ківеркіцвський», який досить тривалий час блокувався лісниками. А на днях на сайті Міністерства охорони навколишнього природного середовища з’явилася інформація про те, що до національного природного парку «Гуцульщина» у постійне користування передано майже 15000 га шляхом ліквідації одного з лісових господарства Івано-Франківської області. Однак, за словами заступника Державного комітету лісового господарства В. Червоного , цей процес досі триває.
 
Створення НПП «Сиваський» блокується землекористувачами та органами місцевого самоврядування. На національний природний парк «Зачарований край», який має створитися на території Закарпатської області, скептично дивиться Закарпатська обласна державна адміністрація (ОДА). Мовляв, на території області і так достатньо територій, що охороняються. Закарпатська рада солідарна з думкою ОДА, тому дала добро на дерибан оз. Синевир, що знаходиться на території однойменного парку. Детальніше – http://h.ua/story/117038/.
Тому, видно, назріла потреба і для президентського Указу, який має надати боротьбі за ці унікальні куточки природи нового подиху. Однак навіть указ Президента не є порятунком у країні політичної та адміністративної безвідповідальності. Досі не виконаний Укази Президента про створення НПП «Гуцульщина» ( детальніше тут) та «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» (детальніше тут).
Згідно з останнім Указом, всі землі природно-заповідного фонду мають бути обов’язково винесені в натуру до кінця 2006 року. Однак звернувшись до органів влади, ми маємо протилежну картину. За даними Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровські області, станом на першу половину 2008 року взагалі не відбулося винесення в натуру меж об’єктів природно-заповідного фонду. На території Одеської області ситуація трохи краща – забезпечена межами половина від існуючих об’єктів. Рівненське управління чіткої інформації не надало, зазначивши, що якійсь громадській організації виділено кошти у розмірі 230 тис. грн. і встановлено межі повністю лише в 2-х районах. Полтавській області теж похвалитися нічим – лише 8 об’єктів з 353 існують не тільки на папері. Набагато краща ситуація у тих регіонах, де порівняно велика лісистість. Наприклад, Львівська область. Об’єкти, що підлягають охороні, фактично одразу виносять в натуру. Межі об’єктів збігаються з межами лісових кварталів та виділів. Тому на сьогоднішній день там без меж залишаються, в основному, об’єкти у безлісій місцевості, поодинокі дерева та міські парки, що складає 25% від загальної кількості об’єктів Львівської області.
Дружина охорони природи м. Києва "Зелене майбутнє"

Источник: Хай Вей Тобі є що сказати сівтові | Прочитать на источнике